11 Freunde: «Головний редактор просив гроші на випуск у своєї бабусі»

Sport.ua розповідає про німецький футбольний журнал, який не побоявся піти проти мейнстріму

31 травня 2019, 10:55 | Оновлено 05 червня 2019, 15:14

3310

11 Freunde: «Головний редактор просив гроші на випуск у своєї бабусі» — Sport.ua. Андреас Бок

Про смерть друкованих видань говорять вже довгі роки. Кажуть, що інтернет швидко витісняє паперові ЗМІ з ринку, жити газетам і журналам залишилося зовсім трохи...

Але в щомісячному німецькому спортивному журналі 11 Freunde (11 друзів — прим. авт.) впевнені в тому, що друковані ЗМІ також можуть бути цілком конкурентоспроможними і успішними на сучасному ринку.

11 Freunde — журнал, присвячений футболу. Обсяг — 118 сторінок, наклад — 80 тисяч примірників, орієнтовна вартість — від €5. 11 Freunde видається німецькою мовою і продається в Німеччині, Австрії та Швейцарії.

Про історію, розвиток і майбутнє журналу, що виступає проти мейнстріму, розповів його редактор Андреас Бок, який працює там вже 12 років. Бесіда відбулася в редакції видання в рамках семінару «Футбол і культура футбольних уболівальників у відкритому суспільстві», який проходить в Берліні.

Про філософію і історію журналу

«11 Freunde вже майже 20 років. Ми хотіли зробити альтернативу спортивній журналістиці в Німеччині і Європі.

Всі завжди робили одне й те саме. Великі репортажі виключно з великих матчів. Таблиці, результати, цифри.

Ми хотіли робити репортажі з цікавими фотографіями. Хотіли ставитися до футболу з часткою іронії, не так серйозно, як це було раніше.

Спочатку творців журналу не сприйняли всерйоз. Вони починали з 200-300 примірників, які намагалися поширювати перед футбольними матчами.

Перші 3-4 роки роботи були дуже важким і безгрошовими. Головний редактор просив гроші у своєї бабусі, коли приходив час нового випуску.

Потім журналом зацікавилися видавництво, стало допомагати. Прорив стався в 2010-му році, коли журнал під свою опіку взяло друге за розміром видавництво в Європі. З тих пір ми тільки росли.

У берлінському офісі працюють 30 співробітників. У 2020-му році нам виповниться 20 років. Нам вдалося створити міст між комерційним футболом, регіональним, фан-культурою і іншими речами, про які ніхто ніколи не пише».

Про принципи роботи

«Нас цікавлять активні фанати. В Європі є 10-12 журналів, які не бояться критично ставитися до сучасного футболу. Здорово, що інші наслідували наш приклад, так виникає справжня дискусія. Ми не боїмося раз в 2-3 номери ставити на обкладинку не зірку, нехай такі номери і гірше продаються.

Для нас важливі ці теми. Інвестори, які хочуть купувати великі клуби... Ми за те, щоб інвестори не мали контрольного пакету акцій клубів.

У 2007-му році «Ред Булла» («Лейпцига» — прим. авт.) не було як клубу. Дехто каже, що проти них не потрібно виступати. Але спочатку ці об'єднання створювалися саме як клуби. «Ред Булл» був створений не як клуб, а як ілюстрація до існуючої марки. У Німеччині фанатська культура — частина демократичного процесу. Дуже важливо, що фанати мають право голосу, що вони впливають на життя клубу. У «Ред Буллі» не можна просто так стати членом клубу. Там всього 15-17 членів, тоді як в «Баварії» 80 тисяч. Це більше підприємництво, ніж клуб.

Також для нас важливі великі закордонні репортажі. Такі, яких ніде більше не побачиш. Ми були в Індії, Індонезії та інших частинах світу. Це здорово. Привабливість у тому, що ми можемо посилати фотографів, авторів, добре їм платити. Раніше ми так не могли».

Про фінанси, переваги та перспективи

«Читачі скаржаться, що у нас багато реклами. Але ми не можемо фінансувати себе тільки продажами. Цього замало. Люди читають все менше друкованих видань. Ми в гонитві за читачем, ми повинні запропонувати йому щось, чого він не знайде в інтернеті. Це постійний пошук. Про Озіла ви можете прочитати скрізь, а про Індонезію — ніде більше.

2-3 наших журналісти були на чемпіонаті світу в Росії. Один з них займався тільки збірною Німеччини, але роботи у нього було лише трохи. Другий автор давав критичний аналіз футболу і околофутболу в Росії, їздив в регіони. На Євро-2012 ми їздили в Україну.

Іноді ми випускаємо інтернаціональні матеріали англійською. І отримуємо хороші відгуки. Але поки це тільки в онлайн-версії журналу.

На нашому сайті поки що все безкоштовно. Але потім частину сайту ми плануємо перевести на платну основу.

Постійно в редакції працюють 8-10 журналістів. Всього за роки існування журналу матеріали писали понад 100 авторів. Зараз постійно пишуть близько 20 осіб.

Наша головна особливість — теми, які не зустрічаються або рідко зустрічаються в інших виданнях. Ми б хотіли робити більше онлайн-контенту і більше відео.

Залишаються популярними ті видання, які присвячені специфічним темам, специфічним нішам. Сподіваємося, що футбольні журнали будуть охоче купувати і завтра. Ми публікуємо не тільки репортажі та інтерв'ю, але і розробляємо нові моделі...»

P.S. Фраза «Ви повинні бути 11-ю друзями на полі» приписується Зеппу Гербергеру, колишньому головному тренеру збірної Німеччини, який виграв чемпіонат світу-1954.

Михайло ШАПОВАЛОВ з Берліна