Яремчук і Бенфіка: плюси і мінуси

Відхід Романа Яремчука з «Гента» - це навіть не «мильна опера» і не довгограючий серіал. Так, двосерійний фільм. У першій серії - про дорослішання і змужніння, а заодно і перетворення непотрібного колись футболіста київському «Динамо» в головного форварда збірної України і одного з найкращих нападаючих «Гента» і чемпіонату Бельгії в цілому. А в другій - коротка розповідь про те, що Роман переріс вже рівень і свого вже колишнього клубу, і свого вже колишнього чемпіонату. Далі слідував очевидний і логічний крок - перехід. Причому в більш сильну команду, більш конкурентний чемпіонат.

У підсумку все закінчилося майже хеппі ендом і склалося майже правильно. «Гент», що начепив на українця ярлик у вигляді як мінімум 20 мільйонів євро, не збирався прогадати, адже лише в такому випадку бельгійський клуб міг отримати хороші гроші (нагадаю, що за будь-якого розкладу тридцять відсотків від суми продажу йшли в перший клуб Яремчука - київське «Динамо». У зв'язку з цим парадокс вийшов: «біло-сині» продали Яремчука свого часу за два мільйони євро, а зараз отримають бонус від його продажу в два з половиною рази більше). В результаті сторгувалися, якщо вірити бельгійській і португальській пресі, на 17,5 мільйонах. Знову-таки, якщо вірити тим же ЗМІ, зарплата на новому місці у 25-річного нападника буде вище, ніж в Бельгії.

Загалом, все начебто непогано. Але не покидає відчуття якоїсь недомовленості в даному випадку, а то і зовсім якогось розчарування. Так, з одного боку, «Бенфіка» - найтитулованіший клуб Португалії, а Лісабон, як і сама Португалія, красиве і тепле місце, де Роману і його сім'ї буде дуже комфортно. Але з іншого боку, кращі роки «Бенфіки» безповоротно залишилися в глибинах минулого століття, в п'ятдесятих-шістдесятих роках - там, де на полі відзначався великий Ейсебіу, а на тренерській лаві - не менш великий Бела Гуттманн. З тих пір води витекло неміряно: «орли» на міжнародній арені нічого не вигравали, паралельно втративши статус гранда європейського рівня. Тоді як інший португальський клуб - «Порту» - цей статус придбав.

Звичайно, «Бенфіка» залишається серйозною силою в національному чемпіонаті - нижче третього місця команда давно не опускалася, та й на третьому фінішувала в минулому сезоні вперше за довгі роки - досі було або перше місце, або друге. Але ж цей факт говорить не стільки про силу самої лісабонської команди, скільки про слабкість внутрішнього чемпіонату. Статусний форвард, яким, безумовно, є Яремчук, чвертьфіналіст Євро-2020, ключовий виконавець своєї збірної, міг і зобов'язаний був претендувати на більш конкурентне середовище, на більш статусний клуб. Якщо вірити нещодавнім повідомленням в медіа, інтерес до Яремчука проявляли «Вест Хем», «Мілан», «Вольфсбург» і особливо «Рома». Я усвідомлюю, що, цілком можливо, інтерес цих клубів, окрім римлян, не був особливо предметним, а ось інтерес «Бенфіки» - був таким. Але все одно залишається актуальним питання - а чи не поспішив наш футболіст із прийняттям рішення?

ФК Бенфіка. Роман Яремчук

Залишається питання і щодо ігрових перспектив українця на новому робочому місці. Власне, крім цього питання, є ще одне, вельми делікатне. Справа в тому, що «Бенфіка» на даний момент, не дивлячись на наявність в складі багатьох відомих гравців (Отаменді, Вертонген, Таарабт, Самаріс, Піцці, Вінісіус, Вайгль, Сеферович та інших), серйозно загрузла в боргах і має негативний фінансовий баланс. Це ні для кого в Португалії не секрет. До того ж, серйозні проблеми має і президент клубу Вієйра, який перебуває під домашнім арештом. Луїша Феліпе підозрюють в шахрайстві, несплаті податків і відмиванні грошей. Під арештом він буде до тих пір, поки не внесе заставу в розмірі трьох з половиною мільйонів євро. Погодьтеся, не найкращий антураж для переходу в цей клуб.

До речі, в зв'язку з цим пригадую майже доконаний перехід колишнього капітана київського «Динамо» Олега Лужного в кінці дев'яностих в «Бенфіку». Олег теж вже позував у футболці лісабонського клубу, але в останній момент угода не відбулася - у португальців виявилися проблеми з фінансами, і Лужний повернувся до Києва. Будемо сподіватися, що в даному випадку все буде інакше, і Яремчук, як і свого часу ще один український футболіст - Кандауров - зуміє залишити в «Бенфіці» помітний слід.

Ще один нюанс - питання конкуренції. Ні в якому разі не ставлю під сумнів ігрові якості і характеристики Романа, але йому доведеться витримати неабияку конкуренцію. На даний момент в «Бенфіці» - явний перебір з нападниками. Судіть самі. Є молоді Рамуш і Нуньєс, в «соку» - Вінісіус і Вальдшмідт (25-26 років, тобто мають однаковий вік з Романом), є вікові - Піньо, який недавно прийшов, і Сеферович. Останній, до речі, не зважаючи на свої 29 років, є найкращим бомбардиром команди: в минулому сезоні на його рахунку 26 м'ячів. У другого бомбардира - Піцці - на десять менше. У Вальдшмідта - 10 голів, Нуньєса - 8.

Тобто, якщо Сеферовича таки не продадуть, хоча «Бенфіка» хоче отримати пристойні гроші за одного зі своїх лідерів, Яремчуку доведеться доводити своє право на місце в основі в дуже жорсткій конкуренції. Перш за все - з Сеферовичем і Вінісіусом, який повернувся з оренди в «Тоттенхемі».

Окрема історія - персона головного тренера «Бенфіки». Жорже Жезуш - особистість для Португалії майже легендарна. Але є нюанси. «Жорже Жезуш не вселяв у спортсменів ніякої впевненості. Причиною всього цього були його недоліки скромності і зарозумілість», - це слова агента Педріньйо, нинішнього гравця «Шахтаря», а в минулому сезоні – гравця «Бенфіки». За його словами, саме Жезус заважав Педріньйо прогресувати. Ну, будемо сподіватися, що Роману тренер «орлів» заважати не буде. Хоча складності на перших порах все одно будуть.

Ну і, останній момент. Яремчук підписав угоду на цілих п'ять років. Не виключено, що він не всі з них проведе в Лісабоні, адже «Бенфіка» вміє продавати свої «активи». Але ж не виключено також і те, що свої найкращі роки в кар'єрі найкращий на даний момент форвард збірної України проведе в не найсильнішій команді із не найсильнішого чемпіонату.

Могло бути явно крутіше.

Хоча, звичайно ж, вибір Яремчука обов'язково потрібно не тільки прийняти, але і поважати.